Генератори кисню

VSA (вакуумна короткоциклова адсорбція), VPSA (вакуумна короткоциклова безнагрівна адсорбція) і PSA (короткоциклова адсорбція) кисню — це процеси, що використовуються для відділення кисню від інших газів у повітрі. Ці процеси зазвичай складаються з двох адсорбційних колон, які працюють паралельно в пакетній послідовності, перемикаючись автоматично керованими клапанами. Кожна колона містить адсорбційний шар цеолітного типу, який відокремлює азот від повітря, щоб залишився потрібний компонентний кисень.

За технологією VSA та VPSA використовується повітродувка для подачі повітря в генератор для виробництва кисню. Однак тут полягає основна відмінність між VSA та VPSA. Під час VSA типовий тиск подачі повітродувки становить максимум 200–300 мбарів (3–4 фунти на кв. дюйм). Для VPSA типовий тиск подачі повітродувки дорівнює 300–1000 мбарів (4–15 фунтів на кв. дюйм). Отже, технологія VPSA може забезпечити вищий тиск кисню.

Щоб мати можливість видалити захоплені молекули азоту, у технологіях VSA і VPSA використовується вакуумний насос для видалення захопленого азоту на етапі процесу, який ми називаємо регенерацією. В обох технологіях рівні вакуумного тиску однакові.

Таким чином, основна відмінність між VSA і VPSA кисню полягає в тому, що VSA працює за нижчого тиску повітродувки, а VPSA – за вищого. Крім того, VSA зазвичай призначено для застосування з нижчою чистотою, тоді як VPSA дає змогу виробляти кисень вищої чистоти.

Тоді що таке PSA? Технологія PSA подібна до технології VPSA, але простіша, оскільки в ній не застосовується вакуумний насос. Замість повітродувки для подачі живильного повітря під тиском близько 7 барів (100 фунтів на кв. дюйм) до шару цеоліту використовується компресор. Коли шар цеоліту в PSA насичується захопленим азотом, тиск знижується до атмосферного, і азот автоматично десорбується без допомоги вакуумного насоса, залишаючи чистий кисень. Завдяки використанню компресора замість повітродувки типовий тиск подачі кисню становить 3,5 бара (50 фунтів на кв. дюйм).